Об увольнении беременных женщин. Оно возможно.

[luattar]

Девушка, милая! Ты считаешь, что если ты беременна, то защищена? И тебя при желании не смогут уволить? А вот как бы не так!

Писать такую консультацию – противоестественно хотя бы из женской солидарности, но она должна быть написана. Во избежание наивностей, глупостей и манипуляций.

Изменять существенные условия труда (например, зарплату, время работы на меньшее, вид работы на более лёгкую и малооплачиваемую, исключать бонусы и льготы, установленные работодателем, а не законом, и т.д.) беременным женщинам можно.

При этом нужно чётко разграничивать «перевод на другую работу» – он возможен только с согласия беременной женщины (ч. 3 ст. 33, ст. 178 КЗоТ Украины, ст. 43 Конституции Украины – запрет принудительного труда), и изменение существенных условий труда – в их отношении ограничений нет.

Единственное что – уведомление за 2 месяца, а если беременная не согласна, то увольнение по ч. 6 ст. 36 КЗоТ Украины с выплатой одного среднемесячного выходного пособия.

Следует отдельно отметить, что Минтруда ещё в 2007 году указало, что поскольку увольнение беременной по пункту 6 статьи 36 КЗоТ Украины не является увольнением по инициативе собственника или уполномоченного им органа, прекращение трудового договора в данном случае возможно.

Под катом выдержки из законодательства и цитируемого письма Минтруда.


КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ, ВР УРСР, ВІД 10.12.1971
Стаття 32. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору
Підставами припинення трудового договору є:
6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

Стаття 44. Вихідна допомога
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку

Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

ЛИСТ, МІНПРАЦІ, ВІД 23.01.2007, № 13/13/116-07
Юридичним управлінням розглянуто Ваше звернення…, і в межах компетенції повідомляємо.
Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох (шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Названі категорії жінок не можуть бути звільнені не лише з підстав, передбачених ст. 40 і 41 КЗпП, але й за іншими підставами, які кваліфікуються, як звільнення (розірвання) трудового договору з ініціативи власника.
Слід зазначити, що оскільки звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, припинення трудового договору у даному випадку можливе.

А хитрые работодатели пусть не надеются, и на них найдётся статья. Был бы человек, а статья – такое дело!..

.