Entry tags:
Моя перша квітка
Я ніколи раніше навіть уявити собі не могла, наскільки земля – цілюща. Наскільки це неймовірні відчуття. Наскільки руки в землі – психотерапія… Фантастика!!!
Дуже втомилась сьогодні, вся країна у стресі, шалені очі та тихі слова навкруги. Й трохи істеричний сміх на чергові військово-політичні анекдоти: інших зараз не читаємо (чи знаєте, що Янека у пеклі будуть смажити на автомобільних шинах?!). Втомилася. Йдучи додому, подумала: що може мене потішити – може, щось собі купити? Ні. Приготувати? Вчора приготувала друге й десерт, тож ні. Прибрати? Чисто… Нічого не придумала.
А вдома на мене чекало алое із сухою стеблиною. В суботу в Ашані придбала файні горщики для своїх квітів і суміш із землі (торф, гумус та ще щось там), але все ніяк не було часу цим зайнятися. А тут мені так шкода стало це алое. Накришила пінопласту у горщик та занурила руки в землю… І стою, і не можу їх вийняти: земля – вона жива, вона справжня, вона дуже жіночна, вона дихає і живить… Каааааайф, у мене нема слів! Я тепер розумію, чого люди так люблять у землі копирсатися.
Замість однієї рослини до нових домівок були пересаджені дві. А для третьої треба ще придбати землі: суміші торфу, гумусу та якихось інших українських чорноземів. Ще покайфую. Ось поставлю горщик із землею вдома і буду до нього занурювати руки, коли приходитиму втомлена з роботи =)
Неймовірно.
[перевод] Пересаживать цветы – офигенная психотерапия. Рекомендую.
Дуже втомилась сьогодні, вся країна у стресі, шалені очі та тихі слова навкруги. Й трохи істеричний сміх на чергові військово-політичні анекдоти: інших зараз не читаємо (чи знаєте, що Янека у пеклі будуть смажити на автомобільних шинах?!). Втомилася. Йдучи додому, подумала: що може мене потішити – може, щось собі купити? Ні. Приготувати? Вчора приготувала друге й десерт, тож ні. Прибрати? Чисто… Нічого не придумала.
А вдома на мене чекало алое із сухою стеблиною. В суботу в Ашані придбала файні горщики для своїх квітів і суміш із землі (торф, гумус та ще щось там), але все ніяк не було часу цим зайнятися. А тут мені так шкода стало це алое. Накришила пінопласту у горщик та занурила руки в землю… І стою, і не можу їх вийняти: земля – вона жива, вона справжня, вона дуже жіночна, вона дихає і живить… Каааааайф, у мене нема слів! Я тепер розумію, чого люди так люблять у землі копирсатися.
Замість однієї рослини до нових домівок були пересаджені дві. А для третьої треба ще придбати землі: суміші торфу, гумусу та якихось інших українських чорноземів. Ще покайфую. Ось поставлю горщик із землею вдома і буду до нього занурювати руки, коли приходитиму втомлена з роботи =)
Неймовірно.
[перевод] Пересаживать цветы – офигенная психотерапия. Рекомендую.
no subject
no subject